Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

заповіт тощо

См. также в других словарях:

  • заповідник — а, ч. Територія або архітектурна споруда, яка перебуває під охороною держави (з метою збереження тваринного та рослинного світу, всього природного комплексу чи пам яток старовини тощо) …   Український тлумачний словник

  • клаузула — и, ж. 1) юр. Спеціальна умова, передбачена чи обумовлена в договорі, заповіті тощо. 2) ритор. Завершальна частина промови, дуже старанно опрацьована в стилістичному й звуковому аспектах. 3) літ. Кінцеві склади віршованого рядка або рядка… …   Український тлумачний словник

  • природний — I 1) (про поведінку, риси, характер людини), натуральний, простий; невдаваний, непідробний, нештучний (про почуття та їхній вияв) Пор. невимушений 2) (створений природою, а не людиною, здійснюваний за законами природи), натуральний, органічний;… …   Словник синонімів української мови

  • переписатися — 1 дієслово доконаного виду переходити в інший стан, обирати інше громадянство і т. ін.) розм. переписатися 2 дієслово доконаного виду написатися ще раз; бути вписаним до переліку, списку, заповіту тощо) розм …   Орфографічний словник української мови

  • премія — ї, ж. 1) Нагорода (перев. грошова) за успіхи чи заслуги в певній галузі діяльності, за досягнення кращих результатів у чому небудь (у змаганні, конкурсі тощо). || також зі сл. перша, друга і т. ін. Грошова винагорода за кращий твір у галузі науки …   Український тлумачний словник

  • Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

  • воля — і, ж. 1) тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. || Прагнення досягти своєї мети; рішучість. 2) Бажання, хотіння. || Вимога, наказ. ••… …   Український тлумачний словник

  • вотчина — и, ж. У давній Русі, а згодом у Російській державі до 18 ст. – феодальна земельна власність, яку можна було заповідати, продавати тощо …   Український тлумачний словник

  • помістя — я, с., іст. 1) Земельне володіння поміщика. 2) В Україні та Московії до початку 18 ст. – феодальна земельна власність, яка надавалася за службу у війську чи при дворі і яку, на відміну від вотчини, не можна було заповідати, продавати тощо. 3)… …   Український тлумачний словник

  • святий — поет. свят, а/, е/. 1) Пов язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. || (тільки… …   Український тлумачний словник

  • старозавітний — а, е. 1) церк. Який згадується в Старому Заповіті. 2) перен. Який дотримується старих поглядів, звичок, правил тощо …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»